ПРОСО́ЧУВАТИСЯ1, ується, недок., ПРОСОЧИ́ТИСЯ, со́читься, док., чим.
1. Наскрізь просякати, насичуватися якою-небудь рідиною. Коли деталі [з залізографіту] до двох годин кип’ятити у машинному маслі, вони просочуються ним, а тому в процесі роботи мають власне «самомащення» (Наука.., 7, 1964, 17); Перев’язали туго рану, і просочився кров’ю бинт… (Сос., І, 1957, 302); // Насичуватися якимсь запахом, сповнюватися димом і т. ін. Під’їхав возом дядько Олекса.. Він весь просочився духом конюшини, лапаті квітки заплуталися в його старому, пропеченому жнив’яним сонцем одязі (Гуц., Скупана.., 1965, 112).
2. тільки недок. Пас. до просо́чувати.
ПРОСО́ЧУВАТИСЯ2, ується, недок., ПРОСОЧИ́ТИСЯ, со́читься, док.
1. Поступово проникаючи крізь що-небудь, витікати, виділятися краплями або тонким струменем (про рідину). Вода просочується з гір скрізь з грунту й стікає по камінцях по вулиці (Н.-Лев., II, 1956, 401); Перев’язку зробив [поранений] невміло. Кров швидко просочувалась крізь полотно (Шиян, Гроза.., 1956, 82); Ляля і тьотя Варя витерли його, оббили сукном та цератою, щоб не просочилась в ящик волога (Гончар, IV, 1960, 45); * Образно. Далі, крізь синю вечірню вуаль, просочуються контури могутньої греблі (Баш, П’єси, 1958, 137); // Проникати, проходити через якісь отвори, щілини тощо (про повітря, запахи і т. ін.). Встановивши, що повітря ніде не просочується, сигнальник став попускати канат [з водолазом] (Трубл., Шхуна.., 1940, 312); До самої хати підходить чималий сад, і навіть тепер, на морозі, тут пахне влежаними яблуками: певне, десь з невидимих душників просочується міцний дух (Стельмах, І, 1962, 71); Холодний жовтневий вітер просочується крізь подертий намет і задуває тьмяний вогник (Тулуб, Людолови, II, 1957, 543); // Пробиваючись крізь що-небудь, проникати, попадати кудись (про світло, звуки і т. ін.). Крізь грубе.. зеленковате [зеленкувате] скло, з якого був зроблений дах шопи, просочувалися перші хвилі літнього досвітку (Фр., III, 1950, 326); Іноді приглушено просочувався крізь стіну тоненький голосок Ганнусі (Коп., Лейтенанти, 1947, 78); Засвітили лампу, її жовтаве світло заповнило кімнату, просочилося.. крізь щілини за ширму (Грим., Кавалер.., 1955, 34); — А хто там ходить? — Це я, Митрофане Вакуловичу, — просочився крізь отвір для саморобного ключа сумирний голос Кузьми Василенка (Стельмах, II, 1962, 93); // перен. Доходити, поширюватися, ставати відомим (про чутки, відомості і т. ін.). Починалися палкі бесіди про новини, які коли-не-коли та й просочувалися сюди з Оренбурга, а іноді й з берегів Вісли (Тулуб, В степу.., 1964, 156); — Від його свідчень не залежать терміни наступу фронту, товаришу Федір! Але ми хочемо знати, як просочилася таємниця явки до зрадника (Ю. Янов., І, 1954, 234); // перен. Поступово охоплювати кого-небудь, заволодівати кимсь (про почуття). Від передчуття гострих нападок, власне, й просочувався в душу Нестора неспокій (Вол., Озеро.., 1959, 68); // перен. Проникати куди-небудь (про думки, ідеї і т. ін.). Буржуазна ідеологія просочується до нашого середовища з капіталістичного світу (Рад. Укр., 29.III 1963, 2).
2. перен. Непомітно або долаючи якісь перепони, пробиратися, проникати куди-небудь, углиб чогось. Досить сумирне поводження натовпу, що оточував ганок сільради (а іноді дехто просочувався й до приміщення), тільки ствердило їхній намір (Епік, Тв., 1958, 334); Жодна жива душа не могла просочитися крізь щільне плетиво патрулів (Загреб., Європа. Захід, 1961, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 292.