ПРОСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех. Просочувати, насичувати що-небудь сіллю. Холодні хвилі так вимили й просолили його рани за чотири доби, що вони не кровоточать (Довж., Зач. Десна. 1957, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 291.