Про УКРЛІТ.ORG

просміяти

ПРОСМІЯ́ТИ, ію́, іє́ш, док., перех., розм.

1. також без додатка. Те саме, що ви́сміяти. Якби за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штуки, сама просміяла б; а тепер ось як! (Свидн., Люборацькі, 1955, 12).

2. Втратити що-небудь через сміх, сміючись. — А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла?Вона свою долю просміяла (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 289.

вгору