ПРОСМО́КТУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОСМОКТА́ТИСЯ, мо́кчеться, док.

1. Просочуючись, проникати куди-небудь (про рідину). Води морські прісня-віють [стають прісними], у лоно землі просмоктавшись (Зеров, Вибр., 1966, 172); В тривозі, щоб вода не просмокталася в ранець, в якому лежали коробки з гамма-глобуліном, закутав [Федір] його в піджака (Мушк., Серце.., 1962, 86).

2. тільки недок. Пас. до просмо́ктувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 290.