ПРО́СИВИЙ, а, е, діал. Сивуватий, з сивиною. З хати вийшов господар, кремезний, просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Гр. , II, 1963, 259); Тихо гомоніли сусідки, журилися, хитали просивими головами (Юхвід, Оля, 1959, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 281.