ПРОСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка,

1. Розпушуючи грунт вручну або механізованим способом, виполювати бур’яни в міжряддях. Чекаючи на добрий урожай, люди не покидали поля. Пололи пшениці, шарували буряки, просапували кукурудзу, готували силосні траншеї (Добр., Тече річка.., І961, 281); Вчора вона пробувала сапати. Як не старалась, а гостре лезо сапи стинало зелені сходи. До вечора сяк-так просапала грядку, разом з пирієм вирубуючи й картоплю (Зар., На.. світі, 1967, 282); Ланка за літо дванадцять раз просапала й прополола буряки (Ю. Янов., II, 1954, 232).

2. тільки док. Сапати якийсь час. Просапати до вечора.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 275.