ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.

1. неперех. Док. до рича́ти.

2. перех. і без додатка, розм. Сказати що-небудь з ричанням у голосі.

3. неперех. Ричати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 268.