ПРОРЕЦЕНЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорецензува́ти; // прорецензо́вано, безос. присудк. сл. Комісія по роботі з молодими веде велику роботу. Лише за минулий рік було прорецензовано близько тисячі рукописів, крім усних консультацій (Літ. газ., 13.ІІІ 1959, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 264.