ПРОПОЛО́СКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прополоска́ти. На гарячих, немов у синьці прополосканих, білках [очей] аж розтікаються цятки брехні (Стельмах, І, 1962, 497).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 259.