ПРОНЯ́ВКАТИ, аю, аєш, док. 1. Док. до ня́вкати. — Слава вам і спасіння на небі, що ви не такі, — сказав отець Єремія, неначе кіт пронявкав (Н.-Лев., III, 1956, 371).

2. Нявкати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 245.