ПРОМА́СЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до прома́слити.

2. у знач. прикм. Просочений, насичений, промазаний маслом, жиром. Партецький покопався в кишенях, дістав коробку, що нагадувала табакерку, і поклав Іринці в долоню дві маленьких кульки в цупкому промасленому папері (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 156); // Вимазаний, заяложений маслом, жиром. У машині, яку вів шофер у промасленому шоломі, сиділа сивувата людина в приношеному макінтоші (Мокр., Слід.., 1969, 97); — Прошу до канцелярії, — сказав той [чоловік] і пішов поперед Ольги, витираючи по дорозі руки промасленою, брудною ганчіркою (Вільде, Сестри.., 1958, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 222.