ПРОМАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко. Те саме, що промарширува́ти. * Образно. Кабінет був довгий, і поки пауза промаршувала по килимовій доріжці з кінця в кінець, минуло більше хвилини (Мушк., День.., 1967, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 222.