ПРОЛЕТА́РІЯ, ї, ж., розм. Збірн. до пролета́р 2, 3. [Юрій:] Хіба до революції у вас була приватна власність? [Дід:] Була одна коза. Я був пролетарія всіх країн. Наймит (Лев., Драми.., 1967, 297); — За мною, пролетарія! — гукнув Чубенко (Ю. Янов., II, 1958, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 214.