ПРОЛЕТА́РКА, и, ж. Жін. до пролета́р 2, 3. — Я певний, що з цієї дівчини вийде справжня пролетарка (Жур., Нам тоді.., 1968, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 214.