ПРОЛЕТАРИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пролетаризува́ти; // у знач. прикм. Розвиток капіталізму на селі [після реформи 1861 р.] вів, з одного боку, до зростання капіталістичної верхівки — куркулів, а з другого, — до появи величезної маси пролетаризованого селянства (Іст. УРСР, І, 1953, 492).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 214.