ПРОЛА́З, у, ч., розм. Те саме, що прола́зка 1. Вузьким пролазом протиснулась невеличка, може осьмилітня [восьмилітня] дівчина (Фр., II, 1950, 13); Поручик.. сидить перед пролазом до свого бліндажа (Смолич, Мир.., 1958, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 211.