ПРОКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. Пройти кульгаючи, шкандибаючи.

2. Кульгати якийсь час (у зв’язку з хворобою, травмою).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 210.