ПРОКУКУ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., рідко.

1. Док. до куку́кати.

2. Кукукати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 210.