ПРОКЛА́ДКА, и, ж.

1. Дія за знач. прокла́сти, проклада́ти 1-4. — Ми з ним працювали на прокладці залізниці (Ю. Янов., II, 1958, 224); Найбільш ефективним виявився елементний спосіб електрообігрівання з допомогою нагрівального дроту, прокладеного в азбоцементних трубах, а також нагрівального кабеля з прокладкою нагрівальних елементів у грунті й на поверхні парників (Наука.., 6, 1956, 21).

2. Те, що кладуть, вміщують між чим-небудь. Шар землі, а під ним шар перецвілої трави морської, потім знову шар землі, під ним знову прокладка настеленої кимось трави, що й за віки не перегнила, лише цвіллю взялася (Гончар, Тронка, 1963, 285); Щоб вулики не терлись один об один, між ними кладуть солом’яні прокладки (Бджільн., 1956, 33); Великого поширення при виготовленні одягу набули неткані утеплюючі прокладки,.. які за своїми експлуатаційними властивостями набагато кращі, ніж подібні ткані матеріали (Наука.., 1, 1964, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 200.