ПРОКА́Т¹, у, ч. Надання чого-небудь у тимчасове користування за угодою і певною оплатою. Автомобільний парк країни зросте до розмірів, що забезпечать цілковите задоволення потреб у вантажних і пасажирських перевозках, у великій мірі поширяться станції прокату автомобілів (Програма КПРС, 1961, 63); // Те саме, що кінопрока́т. Прокат фільмів; // Тимчасове користування чим-небудь, одержаним за угодою й оплатою. Зібраних громадянством коштів вистачило тільки.. оплатити прокат костюмів і бутафорії на кілька вистав (Минуле укр. театру, 1953, 165).

ПРОКА́Т², у, ч.

1. Дія за знач. прока́тувати² 3. — Палатимуть тут домни й мартени, густимуть рольганги й прокатні стани гарячого й холодного прокату (Вишня, І, 1956, 332).

2. Металеві заготовки чи вироби, одержані способом прокатування (див. прока́тування²). Заготовки різного профілю та розмірів одержують на металургійних заводах шляхом прокатування металевих злитків на прокатних станах.. Виготовлену продукцію називають прокатом (Слюс. справа, 1957, 44); Державні стандарти дозволяють коливання кожного виду прокату по товщині в суворо встановлених межах від сотої до тисячної частки міліметра (Ком. Укр., 10, 1960, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 195.