ПРОЗЕЛІ́ТКА, и, ж., церк., книжн. Жін. до прозелі́т. Черниці зауважили, що в Глікери прокидається приязнь до їхньої прозелітки, до панни Кармели (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 480).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 183.