ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень — це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (Ком. Укр., 3, 1973, 48); Прожитковий корм; Прожиткова норма.

Прожитко́вий мі́німум див. мі́німум.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 180.