ПРОЖИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Жирувати (у 1, 2 знач.) якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 180.