ПРОДИ́БАТИ, аю, аєш. Док. до ди́бати. Продибавши кілька кроків, Марко у вибоїні помітив якусь річ (Стельмах, Правда.., 1961, 95); * Образно. Грім іще продибав ковано по крем’яних небесах, пробуючи, чи не провалиться де (Гуц., Скупана.., 1965, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 168.