ПРОГУ́Л, у, ч. Неявка, невихід на роботу, у навчальний заклад і т. ін. без поважної причини,. Автоматна бригада хоч і випустила за місяць двісті дев’яносто сім паровозів, а з них аж сімнадцять по оздоровчому ремонту, проте мала три випадки повторності і п’ять прогулів (Панч, II, 1956, 456); — Дисципліна комсомольська на висоті? — Цілком. Прогулів немає (Собко, Нам спокій.., 1959, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 163.