ПРОГРЮ́КАТИ, аю, аєш, док.
1. Док. до грю́кати.
2. Проїхати, пройти з грюком (див. грюк2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 162.
а
б
в
г
д
е
є
ж
з
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПРОГРЮ́КАТИ, аю, аєш, док.
1. Док. до грю́кати.
2. Проїхати, пройти з грюком (див. грюк2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 162.