ПРОГРЕСИ́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що Прогреси́вна опла́та (див. прогреси́вний). — Ферма у нас показова, — з гідністю підкреслює жінка, — працюю я там п’ятий рік, даю рекорди, маю орден, молоко одержую і на трудодні, і на прогресивку (Ю. Янов., II, 1954, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 159.