ПРОГРА́МНИЙ, а, е.

1. Прикм. до програ́ма 1, 4, 8. Діяльність КПРС по керівництву народним господарством спрямована на розв’язання головного програмного економічного завдання — на створення матеріально-технічної бази комунізму (Ком. Укр., 4, 1966, 17); Школу закінчила [Ліна] ось із медаллю, опанувавши програмні науки (Гончар, Тронка, 1963, 146); Цифрове програмне керування металорізальними верстатами у десятки раз [разів] підвищує продуктивність праці, забезпечує високу точність обробки (Наука.., 12, 1962, 22).

2. Який викладає програму, є програмою (у 2 знач.). Видатним твором марксизму, першим програмним документом наукового комунізму була спільна праця Маркса і Енгельса, опублікована у 1848 р., — «Маніфест Комуністичної партії» (Укр. іст. ж., 6, 1960, 5); У 1905 р. Ленін виступив з програмною статтею «Партійна організація і партійна література», присвяченою питанням розвитку соціалістичної літератури і мистецтва, завданням партії в цій галузі (Рад. літ-во, 5, 1957, 6); Знаменною є поява в українській поезії 20-х років ряду програмних і полемічних віршів, присвячених питанню про «місце поета в робочім строю» (Іст. укр. літ., II, 1956, 77).

3. Виконаний за заданою програмою (у 6 знач.). І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітч., 2, 1964, 188).

4. Створений на певний сюжет, певну тему (про інструментальну музику). П’ята симфонія [Б. М. Лятошинського] не належить до програмної музики у звичному розумінні цього слова (Мист., 3, 1969, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 158.