ПРОГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. перех. і неперех. Док. до голосува́ти. Вибори партійних органів проводяться закритим (таємним) голосуванням.. Обраними вважаються кандидати, за яких проголосувало більше половини учасників зборів, конференції або з’їзду (Статут КПРС, 1971, 12); Комсомольці дружно проголосували за утворення гуртка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 55).

2. неперех., перен., розм. Підняти вгору руку з метою зупинити транспорт, що рухається мимо.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 154.