ПРОГОЛОСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проголосува́ти; // проголосо́вано, безос. крисудк. сл. — Комсомол — це моя організація. Куди ви мене відкидаєте? Куди? — Не заважайте! Вже проголосовано, — сухо сказав Мальований, відвертаючись від Лесі (Хижняк, Невгамовна, 1961, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 154.