ПРОГАЙНО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прогайнува́ти. Було йому добре й затишно на душі, і зовсім не лякало те, що доведеться перед матір’ю та батьком виправдуватись за прогайнований день (Гуц., З горіха.., 1967, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 147.