ПРОВІ́ДИНИ, дин, мн. Приїзд або прихід до кого-небудь з метою провідати. До батьків приходив [син] тільки в гості, на провідини, на пару годин (Коп., Дуже добре, 1937, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 133.