ПРО́ВІД, воду, ч.
1. Те саме, що су́провід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Фр., IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Досв., Вибр., 1959, 168); // рідко. Те саме, що акомпанеме́нт 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Сам., II, 1958, 307); // За релігійним звичаєм — похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий.. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини.., 1968, 75); — Як ти хочеш поховати жінку? — ..сичить отець Миколай.. — Звісно, по-божому, з проводом (Стельмах, І, 1962, 415).
2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Фр., XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Тич., І, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум’яного патріота Кутузова (Нова іст., 1956, 95); // Те саме, що керівни́цтво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Кач., Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Ле, Опов. та нариси, 1950, 183); // Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Стеф., II, 1953, 9); — Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Март., Тв., 1954, 447).
3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сіль. будівельника, 1956, 215); // Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв’язку. По городах зв’язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Кучер, Голод, 1961, 116).
◊ На про́воді [бу́ти]; На про́від [виклика́ти, ви́кликати] — про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове — по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам: — З’єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Голов., Тополя.., 1965, 345); — Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Перв., Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Гончар, III, 1959, 415); Прями́й про́від див. прями́й.
ПРОВІ́Д, во́ду, ч., розм., рідко. Те саме, що прове́дення. Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою, таким проводом безробітного святкового часу, що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (Н.-Лев., I, 1956, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 132 - 133.