ПРОВИСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до провиса́ти. На основов’язальній машині раніше було важко вчасно помітити провисаючу нитку (Веч. Київ, 3.Х 1958, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 132.