ПРОВАЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, док., перех.: ◊ Проваля́ти ду́рня — нічого не робити якийсь час.

ПРОВАЛЯ́ТИ², я́ю, я́єш, док., перех. Піддати обробці валянням. Проваляти повсть.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 129.