ПРИЇ́ЗД, у, ч. Дія за знач. приїзди́ти. Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути чув багато: і раніше про те згадувалося у селі, а оце тепер — тільки й розмови було про скорий князів приїзд (Хотк., І, 1966, 95); Перші дні по моєму приїзді треба було згаяти на службові справи (Мирний, V, 1955, 399).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 622.