ПРИ́ЩИТИ, ить, недок., перех., безос., розм. Вкривати прищами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 106.