ПРИЩ, а, ч. Невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм. Що за страшний був той дядько! ..Очі здорові, як у пугача,.. лице з одного боку синє, з другого червоне та цілісіньке в прищах (Н.-Лев., І, 1956, 74); Заспане обличчя прикрашали три шикарні, гігантського розміру і мінливого кольору прищі (Коп., Десятикласники, 1938, 87); Прищепний матеріал одержували з віспяного прища хворого, який досить дозрів, але ще не нагноївся (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 70); * Образно. Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв’язувався образ.. такого собі облизаного паничика, шляхетного прища (Еллан, II, 1958, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 104.