ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШВИ́ДШИТИ, шу, шиш, док., перех. Збільшувати швидкість чого-небудь; прискорювати. Вони завернули і знову вийшли на дорогу, пришвидшуючи крок, намагаючись наздогнати свою роту (Собко, Шлях.., 1948, 97); Наш чемпіон раціонально будує гру, уміло пришвидшує темп (Літ. Укр., 19.VІІ 1968, 4); Трохи пришвидшив [Микола] ходу, кортіло зірватися на біг, але добре знав, що від вовків однаково не втечеш (Загреб., Шепіт, 1966, 13); Він пришвидшив роботу (Тют., Вир, 1964, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 102.