ПРИЧІ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЧЕСА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док. Розчісувати собі волосся, пригладжувати його гребінцем. Скоріш кинулась [Софія] умиватись, причісуватись (Л. Укр., III, 1952, 540); Помившись, Ярослава переодяглася в чисту сукню, сіла причісуватись (Минко, Ясні зорі, 1951, 57); Зараз по обіді, убравшись та причесавшись, Михалчевський пішов у панський садок (Н.-Лев., II, 1956, 136); Вона вдягла своє краще плаття, причепурилась перед дзеркалом, акуратно причесалась (Донч., V, 1957, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 101.