ПРИЧА́ЄНО. Присл. до прича́єний 2, 3. Причаєно і тихо ступала Соломія в сіни (Кучер, Трудна любов, 1960, 138); Вони, завтрашні випускники, занишкнуть, причаєно й схвильовано слухаючи це знайоме дзеленчання, що стільки років кликало їх у клас (Гончар, Тронка, 1963, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 93.