ПРИЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Наводити на ціль, спрямовувати на кого-, що-небудь зброю.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 92.