ПРИЦІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до приці́лити. — Руки вгору! — роздався вигук. Семенюк з загадковим усміхом глянув униз: на плаю стояло два прикордонники з приціленими в нього карабінами (Галан, Гори.., 1956, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 91.