ПРИХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИХОВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Знаходити собі таємний притулок на якийсь час, рятуючись від переслідування, якоїсь небезпеки; переховуватися. — Може, приховатися маєш на якийсь час, Богданку? То онде в повітці на горищі горстки конопель… пересидиш (Ле, Хмельницький, І, 1957, 25); [Солдат:] Я затримаю їх, а тоді до ріки. І на той бік. У гори. А там приховаюсь (Лев., Драми.., 1967, 69); // Розташовуватися, розміщуватися так, щоб бути непомітним; ховатися. Мелася маленька, як вузлик, і скрізь може приховатись (Вовчок, І, 1955, 339); // Прикриватися від чогось, захищати себе від дії чого-небудь. Під ними [тінями] можна постояти, приховатися на якусь часину (Стельмах, І, 1962, 576).

2. Зберігатися у таємниці від інших; таїтися. Та не приховалося від нього синове затаєне бажання, яке той настирливо виношував і до якого рішуче готувався (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 186); До Надійки вона довго, аж поки звикла, ставилася так гостро ревниво, що могло здатися навіть вороже. Хоч саме з любові до сина це якнайстаранніше, хай і не завжди вдало, приховувалося (Коз., Листи.., 1967, 107).

3. Залишатися непоміченим, уникати чийогось погляду і т. ін. Його ставлення до цієї співробітниці не приховалося від дивовижної спостережливості інженера Мухтарова (Ле, Міжгір’я, 1953, 184); Одинцов помітив зміну в обличчі Олега Івановича, від нього не приховалося й те, що схвилювала Харкевича саме радість, а не розчарування (Голов., Тополя.., 1965, 20); Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює, і усмішечки його стають все кривіші (Гончар, Тронка, 1963, 157).

4. перен. Маскуватися, прикриваючись чим-небудь. Люди без належного політичного гарту.. піддаються впливу буржуазної ідеології і, приховуючись пошуками нового, скочуються до формалізму і абстракціонізму (Рад. Укр., 29.III 1963, 3).

5. перев. за чим. Стримуватися, не виявляючись зовні (про почуття і т. ін.). За удаваною байдужістю і навіть незгодою приховувалася радість від того, що гідротехнік виліз із своєї шкаралупи (Чаб., Тече вода.., 1961, 83); З баняком до сажа пробігла Софія Кушнір, лукаво блиснувши очима на Дмитра, і зразу ж її обличчя набрало виразу перебільшеної скромності, за якою приховалась значуща усмішка (Стельмах, II, 1962, 368).

6. тільки недок. Пас. до прихо́вувати. Ніхто з друзів — ні Гюго, ні Готьє, ні молодий його прихильник Шанфлері — не знали, що він [Бальзак] у Парижі; тим більше його поява приховувалась од видавців (Рибак, Помилка.., 1956, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 85.