Про УКРЛІТ.ORG

притінок

ПРИ́ТІНОК, нка, ч.

1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. * Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Перв., Невигадане життя, 1958, 147).

2. Те, чим прикривають що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла для створення тіні. Зразу після садіння рослини поливають, і коли дуже суха сонячна погода, зразу притіняють папером або спеціальними притінками (Озелен. колг. села, 1955, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 64.

вгору