Про УКРЛІТ.ORG

притім

ПРИТІ́М, спол. Те саме, що прито́му. Та врешті ще тутешній піп не гірший від других, він собі старий, то хоч сидить тихо, притім досить добродушний (Л. Укр., III, 1952, 571); — Можливо, це вам здається не щирою правдою, легковажним словом. А притім це доведено вже наукою, яка вивчає громадське життя (Стельмах, І, 1962, 368).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 64.

вгору