ПРИТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИТУПИ́ТИ, туплю́, ту́пиш; мн. приту́плять; док., перех. 1. Робити що-небудь тупішим, не дуже гострим; трохи затуплювати. Гострі коси притупили.

2. перен. Послаблювати, робити не таким гострим, сильним (почуття і т. ін.). Кайдаші — яскраві образи затурканих, морально пригнічених і нещасних в особистому житті людей, у яких приватна власність поступово притупляє почуття людяності (Іст. укр. літ., І. 1954, 377); Доведено, що куріння послаблює у людини апетит, притуплює її смакові відчуття (Наука.., 7, 1957, 26); Занадто вже добре йшло все з самого початку. (А це й притупило почуття небезпеки) (Головко, II, 1957, 567); // Робити менш сприйнятливим, нездатним нормально функціонувати. Я то здавна помічаю, Що та жолудь підла Притупля у сойок мозок, Наближа до бидла (Фр., XIII, 1954, 327); Хоч роки їх [серце й очі] і притупили, Але це зовсім не біда (Рильський, Поеми, 1957, 159); // Робити не зовсім чітким, ясним (мислення, думки). Певно, вона багато спала. Може, весь оцей осінній день. Зайвий сон притомив її. Притупив думки (Дор., Не повтори.., 1968, 9); // Зменшувати гостроту чого-небудь, інтенсивність, силу вияву чогось. Чайка підійшов до шафи з книжками, взяв том Леніна, розгорнув його на знайомому місці: «…розвиток демократизму не притуплює, а загострює класову боротьбу, яка в силу всіх результатів і впливів війни і її наслідків, і доведена до точки кипіння» (Собко, Запорука.., 1952, 173); В роки столипінської реакції царизм покладав великі надії на переселення селян. Царський уряд з допомогою переселення сподівався заглушити і притупити невдоволення селян, перекидаючи з Європейської частини Росії в Сибір та інші окраїни революційно настроєні елементи села (Іст. УРСР, І, 1953, 636).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 72.