ПРИТРИ́МУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до притри́мувати. Двічі цокнув ключ, і притримувані ланцюжком двері відхилилися (Грим., Кавалер.., 1955, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 68.