Про УКРЛІТ.ORG

притиск

ПРИ́ТИСК, у, ч.

1. Дія за знач. прити́снути, притиска́ти і прити́скувати 1. Кайдашиха зачинила двері з притиском, а Мотря ще голосніше гукала (Н.-Лев., II, 1956, 306); Він з притиском загасив цигарку в попільниці (Бойч., Молодість, 1949, 308); Нур повільно човгає ногами по траві. Ступає важко, з притиском (Ткач, Арена, 1960, 15).

2. Підкреслення, виділення чого-небудь, наголошення на чомусь; наголос. — Дарма, що я тямлю, що не слід мені вам сього розказувати, — вона зробила притиск на словах «мені вам» (Л. Укр., III, 1952, 697); Говорячи, Андрій Петрович без притиску, але якось чудно наголошував то те, то те слово, буцімто в мові його був ще й інший сенс (Шовк., Людина.., 1962, 275); Подекуди в романі [«Мати» А. Головка] (конкретно, в його «інтелігентській» частині) можна помітити деякий надмірний притиск на авторську тенденцію, що шкодить художній переконливості зображення (Не ілюстрація.., 1967, 177); // Те, що підкреслюється, виділяється або наголошується. Поет повторив той притиск: — Ви мені можете все розказувати (Л. Укр., III, 1952, 697).

З при́тиском: а) підкреслюючи, виділяючи що-небудь, наголошуючи на чомусь. Все не перестає говорити [попик]. Та не так собі просто говорить, а все з притиском, ..з жестикуляцією (Хотк., Довбуш, 1965, 13); Жінки сумні й зовсім безнадійні вийшли в коридор. Чоловіки до них жартували: «Чи не делегація, бува, яка бабська звідки приїхала, що з клунками». А якийсь догадався: — Може, не делегація, а кооперація! — сказав із притиском на останньому слові (Головко, II, 1957, 170); б) дуже пристрасно, енергійно. Дідуньо з великим притиском розпочав знов мову про те, що вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр., III, 1952, 635); Щербатюк побагровів.. і заговорив з такою енергією і притиском, що з губ його почали зриватися дрібні краплі піни (Ряб., Жайворонки, 1957, 29).

3. рідко. Несправедливе обмежування чиїх-небудь прав та дій кимсь; гніт, утиск. Симпатії і антипатії народні виявлялися тут [в інтермедії] вповні; в жартовливій [жартівливій] формі порушувано не раз найтяжчі рани народного життя: притиски з боку панів, нещастя релігійних роздорів (Фр., XVI, 1955, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 61.

вгору