Про УКРЛІТ.ORG

притемнілий

ПРИТЕМНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до притемні́ти. — Ви он куди погляньте. — Мамайчук кивав їм у протилежний бік, на схід, уже притемнілий, де на степовому крайнебі, низом виринаючи з імли, де-не-де перламутрово біліють хмари-оболоки (Гончар, Тронка, 1963, 123).

2. у знач. прикм., перен. Який утратив своє колишнє значення. Одного зимового вечора дуже шумно і весело було в одній світлиці.. того славного і ясного колись, а тепер геть-геть притемнілого міста (Фр., І, 1955, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 58.

вгору